Химич Роман (totaltelecom) wrote,
Химич Роман
totaltelecom

Щодо ідентифікації абонентів

Наприкінці минулого та на початку поточного тижня дав дуже багато коментарів та інтерв'ю стосовно законопроекту про ідентифікацію абонентів стільникового зв'язку. Дуже багато означає шість чи сім. От в ефірі радіо Ера ФМ з відмітки 38:40 коментую ці пропозиції та інші новації. Найбільш розлогий коментар опубліковано на сайті "Народна правда". Як завжди, всі важливі аспекти не вдалося не те що обговорити, та навіть згадати. Через інтерес громади до цього питання напишу трохи тут.

Перш за все невипадковим є такий великий інтерес до цієї теми. Ідея ідентифікувати зачіпає майже кожного окрім чинних користувачів контрактних підключень. Властива українцям підозрілість розпалюється подібністю цих ідей до "диктаторських законів" від 16 січня 2014 року. До речі, як виявляється, "рідна держава" вже проводить ідентифікацію користувачів стільникового зв'язку, причому максимально брутальний спосіб, примусово і під загрозою застосування сили. Поки що ця практика зосереджена в зоні АТО, яка давно є зоною свавілля "рідної держави" та її посіпак, але сам факт вельми показовий.

В цілому я не вважаю за можливе трактувати ідентифікацію як щось апріорі злочинне і небажане. Більше того, в певному сенсі мені подобається ідея провести ідентифікацію всіх користувачів стільникового зв'язку. Точніше, де-анонімізувати користувачів передплачених послуг. Так, де-анонімізацію, оскільки фактично мова саме про припинення практики знеособленного користування, тобто анонімно. А це виключно передплачена форма надання послуг, тобто припейд.

Чому саме мені це подобається? Тому що у такий спосіб можна було б вирішити деякі суспільно значущі завдання. В першу чергу мене цікавить уточнення соціально-демографічних характеристик українського суспільства. Як відомо, останній перепис населення відбувся в 2001 році, наступний, запланований на 2010-ий рік, був відмінений, як і в 2016-ому. Як наслідок, вже шістнадцять всі без винятку мусять користуватися різного штибу екстраполяціями. За такий значний час їхня похибка напевне вже сягнула критичної межі. Але жодних альтернатив наразі нема.

Між тим в середовищі не тільки соціологів, а й маркетологів та інших фахівців FMCG-компаній, чия діяльність пов'язана із моделюванням ринкового середовища, давненько точаться розмови про наявність дуже суттєвих розбіжностей. Є підстави вважати, що фактично нас не 42 мільйони, а набагато менше, може навіть 35-36 мільйонів. Так само можуть відрізнятися від офіційних темпи скорочення населення та його територіальний розподіл.

Це не абстрактні, суто теоретичні питання. Якщо населення менше, аніж передбачено моделями операторів, і воно швидше зменшується, це тягне за собою вельми серйозні наслідки. Аж до необхідності переглянути наявні стратегії, інвестиційні плани і т.і. Працювати на ринку, який стагнує в грошовому аспекті, це одне. Працювати на ринку, що переживає зменшення контингенту споживачів - це особлива ситуація.

Оскільки мобільний зв'язок охоплює абсолютну більшість населення, а користувачі контрактних підключень часто-густо мають додаткові SIM-картки, де-анонімізація прямо передбачає особистий візит абонентів до центрів ідентифікації. Звичайно, за такої нагоди в цих людей можна було б отримати бодай мінімум додаткової інформації. Чим не перепис населення?

Метафора перепису населення викриває і головну хибу ідеї із персоніфікацією. Операторам необхідно охопити 100% абонентів, що становить 94-95% населення, тобто приблизно 40 мільйонів осіб. Кожного з цієї юрби. В тому числі літніх людей, інвалідів та інших осіб в особливих обставинах, які не мають сил та здоров'я дістатися найближчого салону обслуговування свого оператора. Більше того, мешканцям сіл необхідно їхати до найближчого містечка, бодай до райцентра, бо мережа салонів не надто щільна.

Фактично запропонована ДСТЗІ редакція означає для операторів необхідність розгорнути потужну мережу пунктів ідентифікації в кожному населеному пункті. Окрім того забезпечити візит своїх представників до тих, хто не може чи не захочу прийти сам. І все це власним коштом. За три (!!!) місяці. Хоча і шести, як пропонують оператори, навряд чи вистачить. За таких умов дуже багато люде не пройдуть ідентифікацію, отже залишаться без мобільного зв'язку. Причому саме соціально-незахищені.

Здається, найпростішим є залучити до цього Укрпошту. Тільки в цієї організації є вже зараз ресурси для такої роботи. В першу чергу це листоноши, які раз на місяць відвідують пенсіонерів та інвалідів по всій країні.

Але це все суто теоретично. Без санкцій держави подібний проект навряд чи відбудеться. Надто багато інтересів треба узгодити, аби покладатися на невидиму руку ринку. Жодних надій на те, що рідна держава спроможеться на таке, в мене нема. Останні роки вона неодноразово доводила нездатність найпростіші завдання.

От Генштаб, наприклад, скасовує
заборону на користування мобільними телефонами в зоні зіткнення із силами сепаратистів. Причина цього контраверсійного кроку очевидна - командування не в змозі контролювати особовий клад. В такий ситуації простіше вчинити так само, як із переписом в 2010 та 2016 роках - "забити". Ще один приклад - восьмирічне шапіто із MNP. Тому я не вірю в реалістичність задумки із ідентифікацією абонентів.

Розумною альтернативою я вважаю, по-перше, створення позитивної мотивації для самих абонентів. Такою може бути, в першу чергу, запровадження Mobile ID. За певних умов ця послуга може стати дуже популярною. Отже, люди самі захочуть ідентифікуватися, аби мати додаткові можливості та комфорт. По-друге, я б розтягнув строки впровадження хоча б на два роки.

Тут варто згадати про зворотній бік деанонімізації. Як тільки у операторів з'явиться можливість ідентифікувати користувачів припейду, в них виникне спокуса навязувати свої послуги в борг. Саме так, як це всі роки відбувається з контрактниками.

А це і роумінг, і контент-послуги. Враховуючи те, що чинна нормативна база та правозастосування вкрай неефективні щодо захисту справ споживачів, я б не поспішав.

Наостанок розлогий
огляд питання ідентифікації, підготовлений GSMA, причому у перекладі на українську
 


P.S. Мой блог переехал по адресу totaltelecom.dreamwidth.org

Исходная запись доступна по адресу http://totaltelecom.dreamwidth.org/529858.html Вы можете комментировать её там, используя OpenID, т.е. ваши действующие логин и пароль ЖЖ.
Tags: customer satisfaction, государственное регулирование, мобильная связь
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments