Химич Роман (totaltelecom) wrote,
Химич Роман
totaltelecom

Галицька інтелігентка в пошуках Горишніх Плавнів

Розумна та культурна кобіта з самого Львова на ім'я Мар'яна П'єцух поїхала до Комсомольська, аби розповісти читачам Української Правди про місто, яке за кілька днів перетвориться на Горішні Плавні. За її словами, вона уявляла таке собі "забацане місце, куди рєдко ступа культура", депресивне постсовкове індустріальне містечко, яким вештаються похмурі та миршаві люди, пригнічені самим фактом свого існування в місті з такою огидною назвою. Совок він совок і є, шо тут казати. Все як на схід від річки Збруч, корочє.

Патріотична пані була впевнена, що перейменування у такі чудові, такі милозвучні і (sic!) суто українські Горишні Плавні - найкраще, що могло статися і, нарешті, сталося із містом за 56 років його існування. Що його мешканці, як один, просто щасливі тим, що це, нарешті, сталося. Ба більше, пишаються тим, що це сталося саме з ними. СУГС! УПУ! СНСВ!

Як це регулярно трапляється із патріотично налаштованими гуманітаріями, реальність суттєво відрізняється від їхніх уявлень, навіть запозичених в найбільш авторітетних часописах на кшталт "Критика" та "Український Тиждень".

По-перше, Комсомольськ виявився цілком пристойним місцем, доглянутим чи, навіть, заможним за мірками сучасної України. Джерелом цього дива є Полтавський ГЗК, заради якого місто і було створено з нуля в 1960 році. Всі роки незалежності підприємство вправно працювало, що забезпечило місцевим жителям рівень життя, вищий за середній по країні. Виявляється, наявність великих індустріальних підприємств, цієї відрижки "совка" - Шок! Сенсація! Розрив шаблонів! - цілком позитивно впливає на добробут населення.

Другою несподіванкою для пані П'єцух виявилася категорична відраза жителів міста, причому, за її спостереженнями, всіх без винятку, до нової назви, що її спустив згори Інститут Національної Пам'яті та особисто Володимир В'ятровіч. Журналістка визнає, що для такого спротиву є підстави. Горишні Плавні це назва села, що знаходилося свого часу за кілька кілометрів від будівельних майданчиків Комсомольську, а потім зникло через велетенський залізорудний кар'єр. Сучасний Комсомольськ ні в якому сенсі не є селом і не хоче приймати на себе назву давно зниклого села.

Але визнаючи підстави для обурення, типова, навіть еталонна патріотка (знайома із Парубієм вже п'ятнадцять років!) категорично відмовляє своїм співгромадянам в праві це обурення виявляти. Варто відзначити, що вона є вправною журналісткою, бодай репортером, бо дає в своєму тексті безліч цікавих деталей. Зокрема, визнає, що комсомольчани не просто обурюються, вони заведені, а їхня риторика місцями нагадує заяви мешканців Донбасу навесні 2014 року:

"- Влада не чує нас, її не цікавить наша думка. Влада вперто гне свою лінію";
"- На Донбасі чому все почалося? Бо людей не чули!";
"- Виходить, що президент не поважає свій народ і його думку!", — обурюється пенсіонерка, яка брала участь ще у будівництві Комсомольська.


У це, можливо, важко повірити, але ніяка червона лампочка не вмикається в голові у розумної кобіти із самого Львова. І це, як на мене, один з найважливіших висновків, що можна винести із її статті. Аутизм націонал-стурбованої публіки перевершує будь-які очікування.

Бонус-треком до матеріалу в "Українскій правді" - ФБ самої пані. Вражена побаченим та почутим у Комсомольську, вона присвятила цьому місту та його мешканцям, а також проблемі перейменування у Горишні Плавні ледве не півдесятка дописів. В кожному із них, а також в численних коментарях її френдів у всій своїй красі представлений націонал-центричний та тру-патріотичний спосіб мислення. Одне суцільне УПУ, СУГС та СНСВ. Варто прочитати зараз, щоб не питати у розпачі за рік-два як воно так сталося, що знов все пішло собаці під хвіст.

Істинно кажу вам, браття і сестри, велика біда прийде в наш дім саме звідти, з Наддніпрянщини та Слобожанщини, від суржико- та російськомовних мешканців Кропівницького, Горишніх Плавнів, Дніпра та інших успішно декомунізованих міст та містечок. Все буде як сто років тому, коли біснуватий Махно та його поплічники поставили хреста на величному державницькому проекті.


P.S. А ось і фінал, феєричний, шо тут сказати




Поясню для зовсім маленьких пластунів алгоритм вправної та нескладної маніпуляції:

  1. Спочатку прийняти рішення, що зачіпають ідентичність великої частини українців, викликають у них спротив та роздратування. Традиційно для цього використовувалися питання мови, культури та "цивілізаційного вибору". В даному випадку має місце примусове перейменування населених пунктів з суто ідеологічних міркувань.

  2. Затаврувати незгодних як "вату", якій, звичайно, "слова не давали". Вишивата та, ширше, націонал-стурбовані б'ються в екстазі, в них чергова перемога. Незгодні з перейменуваннями дратуються ще більше через ярлик, який на них наліпили. Знов все суспільство борсається в емоціях, як свиня в багнюці.

  3. Потім приходить Вєрховний Волшєбнік Нації і просто з плеча дарує затаврованим другий шанс. Тобто - увага! - не відміняє цілком рішення, а дає можливість вибрати спосіб, у який їх в черговий раз зґвалтує "рідна держава". З милом чи з вазеліном? Чи у геть неприродній спосіб? Закон ж бо є закон! Країна єдина, тож мусимо облишити амбіції та гуртуватися навколо наших спільних цінностей.

  4. В результаті мешканці Комсомольську відчувають величезне полегшення та безкінечну вдячність Людині та Президентові, що врятувала їх від такого лиха.

  5. Вишивата скрегоче зубами, бо замість анонсованого згвалтування у неприродній спосіб мав місце звичайний секс. Без ніжних почуттів та з примусу, але нічого особливого, все як завжди. Вишивата жалкує, що рідна держава не згвалтувала совків по-справжньому, але визнає, що їх все рівно "опустили", отже все добре. СУГС! УПУ! СНСВ!

  6. Націонал-стурбовані цілком задоволені тим, що Правда перемогла, ще один рудимент совітського режиму зник у минулому, вдячні Президентові за те, що він допоміг всім зберегти обличчя.

  7. Всі разом відчувають полегшення та вдячність до Президента.

  8. Україна єдина та сильна як ніколи, гуртується навколо свого провідника та готується до нових перемог.

Tags: гражданское
Subscribe

Posts from This Journal “гражданское” Tag

  • Евгений Юрьев Vs Чешская Республика

    Я редко настаиваю на том, что необходимо ознакомиться с той или иной историей, тем более распространять её. В данном случае возьму на себя эту…

  • О терминологии

    «Хунта» – это когда власть захватывают военные и пытаются установить на контролируемой территории жёсткий порядок. Пёструю же…

  • (no subject)

    Френдстрічка рясніє поздоровленнями на адресу рідної країни, Неньки, Батьківщини із черговою річницею дня її народження. Шановні, скільки можна…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments