Химич Роман (totaltelecom) wrote,
Химич Роман
totaltelecom

Тези виступу на круглому столі з питань Євроасоціації

Відвідав круглий стіл на тему “Можливості та виклики Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом” під керівництвом колишнього віце-президента і члена Європейської комісії у період з 1999 до 2010 року Гюнтера Ферхойгена.

В запрошенні було написано, що "дискусія 8 липня буде присвячена галузям, які матимуть особливе значення для майбутньої співпраці між Україною та ЄС, зокрема, енергетиці, телекомунікаціям і транспорту. Разом з учасниками ми хотіли б визначити головні виклики та можливості для реалізації у найближчому майбутньому. Завданням круглого столу є краще розуміння наступних кроків для забезпечення взаємовигідної співпраці між Україною та ЄС. Крім того, круглий стіл є можливістю для більш широкого діалогу у громадянському суспільстві, як це і передбачається Угодою про асоціацію".

Вопщем, не втримався і сказав таке:


Фундаментальний виклик, про який варто сказати окремо, це явище, що можна визначити як «інституційна астенія», тобто неспроможність інституцій української держави виконувати свої функції. Протягом останніх шести-сьомі років, починаючи з часів Ющенка ми спостерігаємо наростаючий дефіцит дієздатності ключових державних інституцій. Зокрема, в сфері телекомунікацій провалено кілька важливих завдань.

Цього року Україна повідомила своїх сусідів про чергові проблеми у зв’язку з переходом на цифрове ефірне телебачення. Попри взяті на себе зобов’язання наша країна виявилася неготовою вимкнути застарілі аналогові мережи телебачення. Галузевий Регулятор в особі НацРади по ТБ та радіо обумовлює повний перехід на цифровий сигнал наявністю кількох умов, які відсутні зараз і незрозуміло чи з’являться в майбутньому.

Інший галузевий регулятор, НКРЗІ, провалив впровадження в Україні послуги MNP. Минуло вже чотири роки з моменту, коли послуга мала з’явитися, але відомство досі не підготувало нормативну базу для неї.

В цих, як і в багатьох інших випадках мова йде про цілком тривіальні речі, що їх успішно зроблено в усіх без винятку навколишніх державах. На сьогоднішній день ми маємо системну кризу державного управління як окремої функції держави. Державний апарат не здатен виробляти адекватні стратегії. Державний апарат не спроможний забезпечити розробку належної нормативної бази. Нарешті, державний апарат не забезпечує належного застосування вже існуючих правових та нормативних актів.

Мусимо визнати, що інституційна астенія ставить під сумнів спроможність української держави та суспільства досягати будь-які цілі, що вони перед собою ставлять.

Які чинники цього явища?

Перш за все мусимо визнати, що державна політика в Україні є функцією корпоративного управління. Це принциповий факт. Державні інституції заповнені людьми, що знаходяться в ситуації конфлікту інтересів. Фактично вони обслуговують непублічні інтереси приватних структур.

По-друге, державний апарат не має можливості виконувати свої функції в існуючих умовах. Компенсація та умови праці державних службовців вкрай незадовільні. За таких умов неможливо залучати на державну службу належну кількість людей з необхідним досвідом.

Нарешті, суспільство не має дієвих важелів аби змінити ситуацію на краще. Всередині політикуму належна політична воля також відсутня. Півтора роки після подій 2014 року довели, що правила гри фактично не змінилися, або змінилися несуттєво.

Чим може допомогти в цій ситуації Євросоюз як спільнота та його окремі члени?

Варто відзначити, що ЄС вже спромігся вирішити дужа важливе завдання, а саме забезпечити умови для появи в Україні експертного середовища. Якщо казати про царину телекомунікацій, особливо телерадіомовлення та сферу медіа, допомога ЄС була вирішальною.

Прийшов час переосмислити підвалини державної політики в царині телекомунікацій. Чи не варто зробити Її змістом імплементацію стандартів, політик та стратегій, що вже прийняті в ЄС?

Чи не може стати однією з рушійних сил державної політики України політичний ресурс ЄС та інших суб’єктів міжнародної політики, які де-факто є гарантом існування української держави і від яких вона повністю залежить?

Чи може стати запорукою успішної імплементації знаходження на керівних посадах (із відповідним ресурсом політичного впливу) представників вищезгаданих суб’єктів?

В будь-якому випадку ми вважаємо, що інституції, що займаються реалізацією державної політики, мусять бути перезасновані на принципах проектної діяльності.

Якщо називати речі своїми іменами, мова йде про зовнішнє управління як елемент антикризового управління країною, яка потерпає від глибокої системної кризи. Останні події в Греції наочно демонструють, що будь-яка система має обмежену здатність до подолання внутрішніх проблем власними силами. Брак відповідальної політичної волі буде заповнений або популістами та корупціонерами, або волею інших суб’єктів міждержавної політики.

ІКТ дозволяю будь яку територію, будь який простір зробити більш доступними, контрольованими, передбачуваними. Тому важливо забезпечити якнайшвидше проникнення сучасних технологій, доведення їх до кожного громадянина.
Tags: выступления, государственное регулирование, экспертная деятельность
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Гройсман и телеком

    Гройсман подал в Раду проект поправок к Налоговому кодексу , который содержит новые ставки платы за пользование радиочастотным ресурсом (РЧР).…

  • «Слава… Слава… Слава…»

    Підготував невеличкий, всього лише 17 тисяч знаків (із пробілами) огляд останніх новин в царині міждержавних відносин між Україною та її сусідами…

  • На страже сердца: тест украинского портативного кардиографа на дому

    Вот так буквально за несколько дней типичное телемедицинское решение изменило к лучшему жизнь человека. Аналогичные решения уже давно применяются и…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments