Химич Роман (totaltelecom) wrote,
Химич Роман
totaltelecom

Вузькі місця «широких» концепцій або Як аналізувати ідеї, що обіцяють змінити світ

Днями доповідав в Школі управління Майбутнім. Метою моєї доповіді було запропонувати підходи до аналізу концепцій, ідей, уявлень, явищ, що претендують на революційність, інноваційність, радикальну зміну навколишнього світу тощо. Слайди доповіді доступні тут.

"Завжди слушне запитання: з якої позиції говорить доповідач? Я працюю понад десять років як зовнішній консультант великих українських корпорацій, в першу чергу операторів телекоммунікацій. Мене залучають до аналізу можливостей та загроз, розробки сценаріїв розвитку подій, значну частину моєї роботи складає супровід різноманітних конфліктів.

Почнемо.

Свого часу Альфред Нобель, широко відомий як засновник Нобелівської премії, витратив багато часу на пошуки безпечних у зберіганні, потужних вибухових речовин. Саме він винайшов динаміт, а також кордит та баллістит, популярні різновиди бездимного пороху, що знайшли широке використання в артилерії.

Ця непересічна людина щиро вважала, що «мої динамітні заводи швидше покладуть край війні, ніж всі ваші конгреси. У той день, коли дві армії зможуть взаємнознищитися протягом декількох секунд, всі цивілізовані нації, охоплені жахом, розпустять армії». Таких саме поглядів дотримувався і Річард Гатлінг, винахідник принципово нової компоновки багатоствольної зброї, що ми її регулярно бачимо в бойовиках та документальних кадрах.

Повітроплавання, електрична та атомна енергія, польоти в космос, ЕОМ - кожен з цих винаходів викликав до життя щирі сподівання на те, що тепер все буде по-іншому. Зникнуть хвороби, розквітнуть мистецтва і науки, відійдуть у минуле заздрість і ненависть, людство назавжди забуде про війни, страждання і голод.

Отже, маємо численні приклади абсолютно неадекватних очікувань, пов'язаних із, в тому числі, дійсно революційними науковими відкриттями та інженерними винаходами. Весь поточний курс, слухачами якого ви є, також побудований навколо такого штибу уявлень та сподівань.

Тож як уникнути пастки надмірного ентузіазму? Як не стати членами ще однієї секти? Чи то Свідків Блокчейну, чи то Кінця Історії, чи ще чогось такого ж кумедного. Ми мусимо усвідомлювати, що живемо в епоху тотального маркетингу. Тривіальні, суперечливі, навіть відверто помилкові ідеї подаються як одкровення чи нечувані інновації. В сучасному світі інтелектуали мусять продавати себе так само, як і всі інші. Як наслідок склався свого роду ринок ідей, який має відверто спекулятивний характер.

З одного  боку маємо клопіт із індексами цитування (Хірша, імпакт-фактором та інш.), що їх часто-густо фальсифікують шляхом примітивних махінацій. З іншого боку маємо гастролюючих гуру, які за грубі гроші несуть аборігенам світ Віри Істиної. Останнім часом ці гастролери все частіше заїжджають до наших країв.

Як от Френсіс Фукуяма. Він висунув свою знамениту концепцію кінця історії в своїй статті, датованій 1989 роком. В 1992-му вийшла під відповідною назвою книга, що принесла йому світову популярність. Між тим в 1994-ому стався геноцид в Руанді, який засвідчив повну безпорадність світового співтовариства. В 1992-93-му мала місце криза навколо спроб міжнародного співтовариства допомогти Сомалі, що потерпала від жахливого голоду, продемонструвала безпорадність вже безпосередньо Сполучених Штатів. Нарешті ще 1991-го почалася громадянська війна в Югославії, набагато більш жорстока та кровопролитна, аніж події на Сході України, з яких офіційна пропаганда створила ледве не Армагеддон. Я вже на кажу про події останніх років в світі, включно із україно-російським військовим конфліктом, катастрофою в Лівії, Іраку і Сирії, громадянською війною в Йемені, про яку в нас майже нічого не говорять, про швидке зростання напруження в Схдній Європі.

Тобто не пройшло і кількох років, як життя довело помилковість поглядів Фукуями. Ба більше, погляди, що він просував, стали свого роду психолептиком, заспокійливими ліками, що їх довгий час приймав "цивілізований світ", закриваючи очі на все нові і нові проблеми. Але все це ніяк не вплинуло на сприйняття Фукуями в масовій свідомості. Він все гастролює і гастролює, збираючи повні зали як відомий філософ та футуролог. Тобто маємо проблему, що популярність інтелектуального продукта мало корелює з його реальною цінністю.

Тож маємо реальну небезпеку того, що обговорюючи майбутнє, ми некритично засвоюємо хибні, неадекватні уявлення. І будемо так само неадекватно діяти. Тож давайте розглянемо типові джерела помилок.

Основні чинники помилок:


  1. Надмірна емоційність, проблеми із раціональним мисленням, специфічна мрійливість.

  2. Ігнорування або нерозуміння природних обмежень технологій.

  3. Ігнорування природи соціуму, а саме відношень влади та власності.


Перша тема, надмірної емоційності та мрійливості українців, здається, вже була розкрита в одній з попередніх доповідей.

Другий чинник також не надто складний. Сучасна футурологія зазвичай сконцентрована на технологіях. Будь-яка технологія має обмеження, обумовлені, зокрема, певними законами природи, на яких вона ґрунтується. На початку ХІХ сторіччя цілком серйозно обговорювалися перспективи польотів на Місяць за допомогою повітряних куль. Ентузіасти робили примітивну екстраполяцію досягнень повітроплавства і отримували прогноз, що десь наприкінці ХХ сторіччя цей від транспорту буде достатньо розвинутий для міжпланетних перельотів.

Взагалі будь-яке наукове уявлення, теорія, концепція мають певні межі, за якими вона втрачає валідність. Так ньютонівська модель світу дуже добре описує рух небесних тіл, якщо вони не потрапляють в зони дії достатньо високої гравітації. Відомий закон Мура, що описує темпи зростання продуктивності мікросхем, обмежений швидкістю світла, розміром атомів та тепловиділенням. Тому, власне, сам Мур кілька разів переглядав його.

Необхідно  добре знатися на інженерії, необхідно розумітися на природничих науках, аби бути спроможним відкидати ідеї, що протирічать наявному науковому знанню.  Звичайно, є фактор періодичних проривів, наукових революцій, що знецінюють відомі обмеження. Але саме так і треба формулювати питання: зараз ми не знаємо як досягнути певної мети. Необхідні інновації або революції ось тут, тут і отут.

Нема кращого, надійнішого покажчика адекватності людини аніж слова "Я не знаю". Людина, здатна таке сказати, здатна виявляти обмеження свого мислення та картини світу, цінніша за будь-якого гуру з добре підвішеним язиком.

І, нарешті, третій, найбільш серйозний, системний, надзвичайно впливовий чинник різного штибу ілюзій та маячні.

Соціум це мережа, що складається з вузлів, в якості яких виступають люди, спільноти та інституції, та графів, тобто відношень і стосунків між вузлами. Ця мереже не є гомогенною, тобто однорідною. Є ущільнення, у різних вузлів різні розміри та вплив,  часто мережі організовані в складніші системи, в тому числі ієрархічні.

Ключовим фактом є те, що мережу характеризують не тільки вузли, але й відносини між ними. Заміна одних вузлів на інші недостатня, щоб змінити загальний характер мережі. Для цього необхідно змінити й відносини між вузлами.

Наочний приклад цього це доля майданівців, що пішли в правоохоронні органи. Вони сподівалися, що замінивши собою "неправильні" вузли в цій системі, зможуть змінити її характер. Але система перетравила їх. В результаті маємо ту саму злочинну ганебну репресивну систему, але з новими обличчями.

Для аналізу можливого впливу тих чи інших новацій на життя соціуму, його майбутнє необхідно в першу чергу проаналізувати масштаби та форми можливого впливу на відношення в соціумі. В першу чергу на відношення влади та відношення власності.

Я сподіваюсь, що всі присутні мають уяву про ці суспільні явища, тож мені не потрібно їх докладно пояснювати. Обмежусь  дуже стислим переліком питань, які характеризують такі відношення.

Відношення власності:



  1. Як розподіляються матеріальні та нематеріальні блага в конкретному соціумі?

  2. Хто саме і в який спосіб користується ними?

  3. Контролює?

  4. Створює?

  5. Розподіляє?

  6. У який спосіб фіксуються ці відношення?

  7. У який спосіб вирішуються суперечки щодо матеріальних та нематеріальних благ?


Відношення влади:


  1. Хто саме, які суспільні групи контролюють механізми прийняття рішень в суспільстві?

  2. Механізми примусу?

  3. Як виглядають ці механізми?

  4. У який спосіб вирішуються конфлікти та суперечки?

  5. У який спосіб нормуються владні відношення?


Варто одразу сказати: в Україні ці питання якщо не табуйовані, то маргіналізовані. Почніть задавати конкретні запитання з щодо влади та власності і дуже швидко ви почуєте закиди та звинувачення. В більшовізмі, в шаріковщині, в радикалізмі, в намаганні розхитувати нашого човна.

У випадку із спробами побачити чи помислити майбутнє ця проблема ще більш актуальна. Якщо і в майбутньому в світі та Україні будуть фактично володарювати ті самі суспільні групи, що і зараз, то які є підстави очікувати на суттєві зміни? Що зміниться в житті маленької людини, нас з вами, якщо таксі літатимуть у повітрі, казки дітям розповідатимуть роботи, а окрім олігархів з м'яса з'являться олігархи-кіборги? А левова частка національного продукту як і раніше виводитиметься в офшори, нехай навіть за межами земної кулі? Ну прикольно, так. Певний час. А потім виникають ті самі запитання.

Давайте глянемо, як ці принципи можна застосувати для аналізу конкретних технологій та концепцій.

Віртуалізація життя

Останні двадцять років нас переконують, що розвиток комп'ютерних технологій, особливо поява Всесвітньої Мережі, поява технологій віртуальності в цілому означає появу нового простору для існування. Причому простору, що принципово сильніший за звичне середовище. Мовляв, люди, що знаються на тому, як діяти в Мережі, є вищою формою життя. Вони, мовляв, стають вищими за усталені відношення, вище за держави, за корпорації і т.і.

Звідси ростуть ідеї про занепад традиційних держав, про мережевий світ і т.і.

Які вади є в цих уявленнях?

Перше і дуже-дуже важливе, принципове зауваження: віртуальні світи вкорінені в світі матеріальному. Можливість діяти у віртуальному світі передбачає наявність величезної кількості матеріальних об'єктів: дата-центри, мережі передачі даних, кінцеве обладнання, фізичні організми самих кул-хацкерів, врешті-решт. Все це господарство потребує матеріальних ресурсів, є вельми громіздким, отже, вразливим для зазіхань.

Віртуальна утопія потребує захисту в матеріальному світі. Це задача, яку не здатні вирішити одинаки чи законспіровані організації. Між тим фізичний контроль над матеріальними об'єктами, що забезпечують віртуальність, забезпечує ексклюзивні можливості.

Кілька років тому випадково була виявлена наявність в деяких партіях мікропроцесорів, що їх постачала Intel, незадокументованих можливостей. Коротко кажучи мова йде про наявність дистанційного контролю за промисловими системами, що побудовані на базі цих процесорів. Контролю, який принципово неможливо виявити за допомогою антивірусів ті інших  традиційних засобів. Справа в тому, що такий процесор під час ініціалізації спочатку завантажує невеличку операційну систему, яка забезпечує функції моніторінгу, а вже потім запускається штатна ОС. Штатна ОС в принципі не може розпізнати наявність "паразита".

Той, хто контролює територію, на якій розташоване виробництво комплектуючих для комп'ютерних систем, може контролювати функціональні можливості, включно із різного штибу "люками". США та Кітай, по суті, два центри розробки та виробництва комплектуючих для ІКТ. Нема вибору, нема ринку, нема можливості уникнути ризику фізичного дистанційного контролю вашого обладнання з боку цих двох держав.

Інформація, що її повідав світові Едвард Сноуден, не залишає місця для ілюзій. США встановили ефективний і часом тотальний контроль над інфрастуктурою віртуального світу. Мова йде навіть про дискредитацію SSL-протоколу та всієї інфраструтктури кріптографії в сучасному світі. Про перехоплення телефонного трафіку та електронного листування годі й казати. Спецслужби США мають прямий доступ до всієї інформації, що земляни довіряють Гуглу, Майкрософт та іншим корпораціям-резидентам США.

Цей факт прямо впливає, зокрема, на реальні перспективи блокчейн.

Блокчейн

Децентралізоване, автономне середовище для будь-якої спільної діяльності. Спирається на інфраструктуру відкритих сертифікатів, які дозволяють ідентифікувати учасника відносин у віртуальному світі. Блокчейн передбачає повну довіру до цієї інфраструктури.  Але про 100% відсоткову довіру до неї вже не можна казати. Точніше, маємо віру в чистому вигляді. "Жінка Цезаря має бути поза підозрою"

В Україні проблема довіри до національної кріптографічної інфраструктури вже стала руба. Нещодавно група гіперактивних ідіотів успішно скомпрометувала Національну систему цифрових сертифікатів, тобто фундамент всіє взагалі системи електронного життя в державі. Нема довіри до будь-якого цифрового підпису, що завірений національними органами. Нема довіри - нема нічого.

Питання довіри, точніше, відносин довіри чи їх відсутності - одне із ключових для аналізу реальних перспектив тих чи інших ІКТ-систем. Кто, як і чим забезпечує довіру до операцій? Як виглядає реалістичний сценарій втручання та протидії йому?

Через це левова більшість систем на базі блокчейну не забезпечують 100% стійкості до втручання. Тому питання протидії зловмисникам залишається актуальним. Протидія передбачає примус. Ефективний примус так чи інакше спирається на структури національної держави. Отже, блокчейн не є способом вийти за рамки парадигми національної держави.

Цікавим рішення проблеми захисту ІКТ- інфраструктури від зазіхань є перенесення її ключових елементів в космос. Малі приватні супутники користуються фактичною екстериторіальністю та практичною недосяжністю для абсолютної більшості потенційних агресорів. Окрім, знов ж таки, США та Китаю, що вже мають відповідні засоби знищення або перехоплення супутників.

Супутниковий доступ до Інтернет

Популярні очікування радикальних змін в світі у зв'язку із появою систем глобального супутникового доступу до Інтернет так само ігнорують обмеження технологій. Під час конфлікту між Україною та Росією неодноразово фіксувалися перешкоди супутниковому мовленню. Виявляється, це цілком можливо, ба навіть нескладно.  Тож "вікно у вільний світ" навряд чи відкриється для жителів Північної Кореї та інших країн, де місцева влада захоче його прикрити.

Штучний інтелект

Якщо ми подивимось під таким кутом зору на ШІ, цікава картина. В мережі з'являються нові вузли, нові суб'єкти відносин, автономні агенти. В якості таких агентів або просто код, або роботи, тобто код + ефектори, вплив на фізичний світ.

Можна чекати на перерозподіл світового достатку. Паралельно із  накопиченням власності, ШІ буде ставати все більш впливовим суто політично. Як він використовуватиме ці ресурси? Можна лише гадати.

Але!

Сама структура відносин не зміниться. Ну буде окрім живих олігархів з плоті та крові ще й суто програмні. Що принципово зміниться?

Підсумки

На жаль, переважна більшість розрекламованих новацій навряд чи змінить відношення між людьми. У тому числі і тому, що ці відносини, включаючи відносини влади і власності, досить стійкі. Це мережа, яку складно порвати, якщо не задаватися спеціально подібним завданням. Як показали спроби втілення комуністичної утопії, навіть якщо задатися таким завданням, результат не гарантований.

Дійсно потужні візії майбутнього мають обов'язково включати в себе ідеї як саме змінювати відносини в соціумі.  Я навіть не кажу між людьми, бо дуже скоро поруч з нами повстане ШІ. Нехай спочатку в якості "друга людини", як свійські тварини, але потім вже цілком самостійно.

Джерела, що я раджу читати: ailev - надпотужне джерело ідей та уявлень про передній край технологій. Системна інженерія як спосіб мислення без якого нема чого робити.

dwarkin тег NSA - докладні приклади позалаштункових процесів світової ІТ-інфраструктури
Tags: выступления, критика, стратегии
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • (no subject)

    Наконец получил биометрический паспорт. Сдал 2 октября по срочной процедуре, т.е. за 7 рабочих дней и 1267, кажется, гривен. Фактически паспорт был…

  • (no subject)

    Обращает внимание упёртость, с которой украинская сторона испытывает терпение беларусов. Прошлогодней дикой истории с авиалайнером оказалось…

  • (no subject)

    На сайте агенства Синьхуа лежит официальный русский перевод доклада, с которым товарищ Си Цзиньпин выступил на 19-м съезде КПК. Это огромный, в сто…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments